23.04.2016

Запитайте у юриста. Агровиробник та зовнішньо-економічна діяльність

Питання №1 Чи потрібно сільськогосподарському товаровиробнику, який планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність реєструватися для таких цілей в контролюючих органах?

Законодавством України не передбачена реєстрація в контролюючих органах суб’єктів господарювання (в т.ч. й сільськогосподарських товаровиробників), що планують, чи здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Згідно із ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Питання №2 Сільськогосподарський товаровиробник оплатив техніку, шляхом передоплати 100% всієї суми, яку має поставити компанія, що є резидентом Сполучених Штатів Америки. Поставка техніки затримується. Які податкові наслідки можуть мати місце?

Відповідно до постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04.12.2015 року № 863, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Отже, максимально допустимий строк закінчення імпортної операції (поставки та розмитнення техніки – фактичного перетину митного кордону України) не може перевищувати 90 календарних днів, що починають свій перебіг з дня здійснення авансового платежу. Якщо закінчення імпортної операції бути мати місце в строк понад 90 календарних днів, то матимуть місце такі наслідки:

- проведення документальної позапланової перевірки сільськогосподарського  товаровиробника за пп.78.1.1 Податкового кодексу України (згідно з повідомленням обслуговуючого банку), за результатами якої буде встановлено порушення вимог валютного законодавства та нараховані такі штрафні санкції: пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми вартості недопоставленого товару в іноземній  валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Питання №3 Яким чиномсільськогосподарському товаровиробнику продовжити строк поставки техніки (техніка відноситься до складних технічних виробів) від нерезидента понад 90 календарних днів?

Для продовження строку поставки техніки понад 90 календарних днів необхідно отримувати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку – Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). Так як техніка, що поставляється є складним технічним виробом, то сільськогосподарський товаровиробник має підстави звернутися в Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Для цього необхідно подати такий пакет документів:

- звернення щодо надання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (довільної форми, повинно містити інформаціюпро стан виконання контракту на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період);

-   копія контракту з його перекладом українською мовою (якщо договір укладено іноземною мовою).

- копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару;

- рекомендуємо також надати витяг з ЄДР щодо сільськогосподарського товаровиробника та документи, де вказуються технічні характеристики техніки (п. 4 Постанови КМУ від 29.12.2007 р.).

Звертаємо Вашу увагу, що строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України зазначених документів, тому документи на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями необхідно подавати завчасно.

Питання №4 Яким документом підтверджуються факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України?

За загальним правилом документом, яким підтверджуються факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України є оформлена належним чином вантажна митна декларація. Але це не єдиний документ, що може підтверджувати ці юридичні факти. Вищий адміністративний суд України в Постанові від 16 січня 2014 року по справі №К/9991/65480/11) вказав, що «оформлена вантажна митна декларації не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу «Під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України».

Питання №5   Сільськогосподарський товаровиробник закупив в нерезидента с/г техніку та оплатив повністю ціну договору. Нерезидент прострочує строки поставки, що погоджені в договорі, тому сільськогосподарський товаровиробник звернувся із заявою про стягнення заборгованості з нерезидента до суду. Чи нараховується за таких умов пеня за порушення строків поставки понад 90календарних днів?

У разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, то, перебіг 90-денного строку встановленого Національним банком України зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, то вищевказаний строк поновлюється і пеня за його порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення 90-денного строку не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (абзаци другий – четвертий ст.4 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Питання № 6 Сільськогосподарський товаровиробник відчужив 10% корпоративних прав нерезиденту. Чи розповсюджується на таку операцію вимога про зарахування валютної виручки в строк 90 днів?

Відчуження корпоративних прав не відноситься ані до імпортної, ані до експортної операції. Тому, вимога про зарахування валютної виручки в строк 90 днів, що встановлена постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»  від 04.12.2015 року № 863 на таку операцію не поширюється.



Назад
Адреса:
01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9
Тел:     +38 044 391 30 01
Факс:  +38 044 391 30 02
E-mail:  office@omp.com.ua