16.07.2018

Промоція та реклама лікарських засобів та дієтичних добавок: коментують юристи

У вирі законодавчих змін дуже важливо слідкувати та пристосовуватися до нововведень. 12 липня 2018 р. в конференц-залі готелю «Русь» у Києві відбувся семінар, присвячений обговоренню законопроектів стосовно реклами лікарських засобів, особливостей виведення на ринок та маркування дієтичних добавок, а також податкових аспектів промоактивності фармацевтичних компаній. Організатори заходу — Юридична фірма «ОМП» та компанія «УкрКом­­Експо». У якості експертів виступили спеціалісти ЮФ «ОМП» — Микола Орлов. - керуючий партнер, Ігор Огороднійчук - партнер та  Наталія Мозгова - старший юрист.

НОВІ ЗАКОНОПРОЕКТИ СТОСОВНО РЕКЛАМИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Ігор Огороднійчук, партнер фармацевтичної практики ЮФ «ОМП», прокоментував можливі зміни в порядку реклами лікарських засобів. Так, у цій сфері розроблено декілька законопроектів:
  • щодо удосконалення реклами лікарських засобів, ініційований МОЗ України;
  • щодо удосконалення реклами лікарських засобів та медичних виробів, ініційований Верховною Радою України (реєстр. № 8136);
  • щодо впровадження порівняльної реклами, ініційований Верховною Радою України (реєстр. № 8515).
Доповідач підкреслив, що поки жодні зміни щодо реклами не прийняті, але дуже активно обговорюються. Він також прокоментував законопроекти відносно мови реклами, а також протидії дискримінації (привернення уваги чоловіків до жіночого тіла).

Законопроект щодо удосконалення реклами лікарських засобів від МОЗ
МОЗ України ініціює зміни до законів, які регулюють рекламу лікарських засобів. Однією з головних цілей законопроекту є боротьба з проблемою самолікування в Україні. Крім того, пропонується регламентувати комунікацію представників фармацевтичних виробників (медичних представників) з фаховою спільнотою.

Яких же змін слід очікувати в разі прийняття цього документа (а шанси досить значні)?

По-перше, законопроектом пропонуються зміни, що стосуються змісту реклами, а саме — обов’язковість посилання на номер чинного реєстраційного посвідчення.
Ще одна зміна — зміст реклами має відповідати інформації в інструкції про застосування лікарського засобу. Проте незрозуміло, наскільки «глибоко» будуть тлумачити цю норму. Зараз у рекламі може надаватися додаткова інформація, якої немає в інструкції для підсилення ефекту. Не факт, що після запровадження такої норми це можна буде робити й надалі. Наприклад, зображати годинник, вказуючи на те, що через 15 хв засіб починає діяти, якщо в інструкції цього не зазначено.

Також пропонуються нові заборони щодо змісту реклами. Так, не можна зазначати, що лікарські засоби призначені виключно або в основному для дітей. Але незрозуміло, як тоді рекламувати препарати, які дійсно застосовуються винятково у цієї категорії пацієнтів.
Ще одна зміна — зміст реклами має відповідати інформації в інструкції про застосування лікарського засобу. Проте незрозуміло, наскільки «глибоко» будуть тлумачити цю норму. Зараз у рекламі може надаватися додаткова інформація, якої немає в інструкції для підсилення ефекту. Не факт, що після запровадження такої норми це можна буде робити й надалі. Наприклад, зображати годинник, вказуючи на те, що через 15 хв засіб починає діяти, якщо в інструкції цього не зазначено.

Також пропонуються нові заборони щодо змісту реклами. Так, не можна зазначати, що лікарські засоби призначені виключно або в основному для дітей. Але незрозуміло, як тоді рекламувати препарати, які дійсно застосовуються винятково у цієї категорії пацієнтів.

Окрім того, не можна пропонувати визначення діагнозу або курсу лікування з використанням засобів телекомунікації. Це трохи дивно, адже застосування телемедицини з одного боку лобіюють, а з іншого — пропонують обмеження, що стосуються саме телемедицини.

Також законопроект забороняє зазначати недостовірну інформацію про настання одужання, зазначати рекомендації осіб, які можуть заохотити до застосування препарату, користуючись своєю популярністю. Заборонена й реклама послуг народної медицини (це, можна сказати, плюс для фарми).

Додатково дозволено спонсорство для медичної техніки, застосування якої потребує спеціальних знань.

Законопроект передбачає існування 3 форм надання інформації:

  • реклама лікарського засобу;
  • інформація про лікарський засіб, спрямована на медичних та фармацевтичних працівників;
  • реклама, спрямована на медичних та фармацевтичних працівників.

Проект закону передбачає, що реклама, спрямована на медичних працівників, буде здійснюватися в порядку, який визначатиме КМУ. Поки такого порядку немає, але якщо проаналізувати позицію МОЗ, можна припустити, що ним буде визначено:

  • права та обов’язки медичних представників;
  • формат та зміст реклами для працівників охорони здоров’я;
  • врегульовано семплінг (раніше було заборонено, окрім клінічних досліджень, а тепер додається «та інших випадків, визначених КМУ»).

Також передбачається, що контроль за рекламою буде здійснювати МОЗ. Але питання щодо того, які санкції будуть накладатися в разі порушень, поки не врегульовано.

Ще одне болюче питання, яке піднімає законопроект, стосується того, де можна розміщувати інформацію та рекламу, спрямовану на професіоналів охорони здоров’я, а саме — виключно:

  • у наукових виданнях, що включені до Переліку наукових фахових видань України (друкованих та електронних), що здійснюють пуб­лікації за медичними та фармацевтичними спеціальностями, який має бути визначений Міністерством освіти і науки України. Які видання увійдуть до нього та чи зможуть туди потрапити сайти продуктів та сайти фармкомпаній?;
  • на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної та фармацевтичної тематики.

Однак не зазначено, як можуть доносити рекламу медичні представники професіоналам охорони здоров’я.

Проект МОЗ передбачає накладення штрафу на розміщення реклами на телебаченні та радіо, що порушує вимоги закону. Штраф — 5% від ліцензійного збору. Слід зауважити, що законопроект регулює в основному відверті порушення (рекламування лікарського засобу, який не дозволений до рекламування; рекламування без зазначення всіх істотних умов, які потрібно зазначати для реклами).

Законопроект щодо удосконалення реклами лікарських засобів та медичних виробів, ініційований Верховною Радою України

Мова йде про новий законопроект, ініційований Верховною Радою України, який часто плутають з щойно розглянутим проектом МОЗ. Варто підкреслити, що це 2 різні законопроекти.

Цілі проекту закону, ініційованого Верховною Радою, — тотальний контроль за змістом реклами (аналог білоруської моделі, що передбачає повне погодження реклами з МОЗ); боротьба з самолікуванням; боротьба з пропагандою вживання лікарських засобів серед дітей.

Отже, одна з основних ідей цього законопроекту — це погодження всіх без винятку рекламних текстів з МОЗ України. Нагляд за дотриманням критеріїв належного рекламування тепер переходить також до МОЗ. Передбачається заборона зображень дітей, які застосовують лікарські засоби. Також під обмеження, які наразі застосовуються до лікарських засобів, будуть підпадати ще й медичні вироби.

Доповідач звернув увагу на деякі «дивні норми», які є в законопроекті.

Зокрема, це заборона розміщення зображень осіб, які не є лікарями та іншими професійними медичними працівниками, якими надаються відомості про лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу. Однак ця норма суперечить іншій, яка говорить, що в рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів. Скоріше за все це просто недопрацювання, і після обговорення цей недолік усунуть.

Що стосується введення контролю за рекламою з боку МОЗ. Право контролю законопроектом передбачено, а санкції — ні. Більше того, не передбачено додаткового бюджету на порядок узгодження реклами з МОЗ та проведення перевірок.

Законопроект щодо впровадження порівняльної реклами, ініційований Верховною Радою України
Цілі законопроекту щодо впровадження порівняльної реклами, ініційованого Верховною Радою України, на думку доповідача, є незрозумілими, але розробники позиціонують його як приведення законодавства у відповідність з нормами ЄС.

Чинним законодавством порівняльна реклама лікарських засобів заборонена. Новий законопроект фактично скасовує цю позицію і дозволяє здійснювати порівняльну рекламу препаратів. Так, дозволено порівнювати однорідні товари; якщо така реклама не дискредитує якість іншого товару, репутацію; не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом (проте незрозуміло, як це прослідкувати); не містить імітації товарів, захищених торговою маркою (ТМ). Проте наявність останнього пункту (про ТМ) викликає питання, оскільки законопроект також вносить зміни до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» і передбачає, що власник ТМ тепер не буде мати права забороняти використовувати свою ТМ при порівняльній рекламі.

Цей законопроект достатньо бурхливо обговорюється. Проте, зважаючи на перераховані «дивні норми», шанси на прийняття у нього мінімальні.

Додатково доповідач прокоментував ще 2 законопроекти, що мають відношення до реклами лікарських засобів.

Законопроект щодо мови реклами
28 лютого 2018 р. визнано неконституційним Закон України від 03.07.2012 р. № 5029-VI «Про засади державної мовної політики». Вказаний закон фактично передбачав можливість використання будь-якої мови в рекламі на розсуд рекламодавця. Проблема в тому, що після того, як цей закон втратив чинність, утворилася прогалина в праві щодо визначення можливої мови реклами — наразі немає жодної норми, яка регулює, яку мову використовувати в рекламі. В основ­ному ця проблема виникає під час погодження радіореклами.

Наразі Закон України від 21.12.1993 р. № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення» у ст. 53 визначає, що відносини, які виникають під час рекламної діяльності, регулюються Законом України «Про рекламу». У свою чергу, ст. 6 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» передбачає, що мова реклами визначається ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», який втратив чинність.

У цьому випадку слід керуватися загальною нормою Конституції України, яка визначає, що державною мовою є лише українська. Відповідно, з юридичної точки зору краще робити рекламу суто українською мовою. Доповідач рекомендував утримуватися від використання іноземних мов у рекламі або принаймні наводити переклад.

Відповідно до законопроекту щодо мови реклами (реєстр. № 8522) об’єкти права інтелектуальної власності в рекламі мають користуватися тією мовою, якою їм надано правовий захист відповідно до законодавства про інтелектуальну власність. Це означає, що якщо ТМ зареєстровано латиницею, то її можна зазначити без перекладу.

Законопроект щодо протидії дискримінації
11 липня поточного року в Парламенті зареєстровано новий законопроект (реєстр. № 8558), який забороняє розповсюдження й виготовлення реклами із зображенням еротичних частин жіночого тіла задля привернення уваги чоловіків. Доповідач порадив уважно слідкувати за цим законопроектом, адже він стосується і Фарми.

НОВІ ПІДХОДИ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ДО МАРКУВАННЯ ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК

Наталія Мозгова, старший юрист фармацевтичної практики ЮФ «ОМП», приділила увагу особливостям маркування та промоції дієтичних добавок.

Якщо раніше існувала процедура реєстрації дієтичних добавок та Державний реєстр харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, то наразі реєстрація скасована, а реєстр не ведеться. Лікар та споживач не може онлайн дізнатися/перевірити інформацію про склад продукту, його дію, особливості застосування тощо. Відсутній онлайн-доступ до актуальної версії листка-вкладиша до дієтичної добавки, тож лікарю складно перевірити відповідність рекламної інформації, що поширюється медичними представниками про продукт.

Як наразі розпочинається процес введення в обіг дієтичної добавки? Слід зауважити, що виробник має право не проводити жодних дослід­жень свого продукту. З його боку не вимагається достовірне підтвердження ефективності, побічних реакцій, властивостей продукту. Встановлення/підтвердження ефективності продукту не здійснюється. Переконливі дані про те, що ризик побічної реакції буде значно нижчим очікуваного позитивного ефекту — фактично не вимагаються. Відповідно, можна просто вводити в обіг такий продукт.

Чи доцільно виробнику дієтичної добавки взагалі проводити дослідження й як їх іменувати? Компанія-виробник має право проводити дослідження дієтичної добавки за власної ініціативи на власний розсуд. Проте в рекламних матеріалах, якщо такі дослідження проводилися, не рекомендується застосовувати такі терміни, як «клінічні дослідження» або «клінічні випробування», адже це можуть трактувати як введення в оману, оскільки ці поняття застосовуються суто у відношенні до лікарських засобів. Як альтернативу можна використовувати «дослідження дієтичної добавки», «спостереження дієтичної добавки». На проведені дослідження можна посилатися в рекламі. Вимоги до такої інформації такі самі, як і загальні вимоги до реклами дієтичних добавок.

Наразі не вимагаються ліцензії на виробництво, імпорт, оптову, роздрібну торгівлю харчовими продуктами. І це знову ж таки розв’язує руки виробникам.

Також виробник не зобов’язаний постійно збирати та накопичувати інформацію про побічні реакції для здійснення фармаконагляду.

Основна маса дієтичних добавок реалізується через аптеки, проте наразі дуже активно розвивається їх продаж через інтернет (спеціалізовані сайти).

Відповідно, для фармацевтичної компанії розширити свій портфель дієтичними добавками зараз надзвичайно привабливо. Це обумовлено низкою причин:
  • оперативність введення в обіг;
  • низька ціна — швидке зростання продажів;
  • легкість промотування (немає обмежень, що застосовуються до Rx-препаратів, проте є безліч можливостей: лікарі, телебачення, сайти, листівки, роздача семплів).
Начебто все просто… Проте після виведення на ринок дієтичної добавки можуть виникати певні труднощі, обумовлені претензіями конкурентів з приводу подібних компонентів, подіб­ності маркування тощо. Зокрема, конкурент може звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ). За порушення ст. 15-1 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» (поширення інформації, що вводить в оману) АМКУ може застосовувати санкції у вигляді штрафу, а також має право зобов’язати виробника припинити порушення, що може вимагати не тільки оперативного перероблення упаковок, а й вилучення з обігу всіх неправильно маркованих товарів.

АМКУ може запитувати інформацію, що стосується: маркування за визначений (весь) період; видів рекламних заходів на території України та рекламних матеріалів за визначений (весь) період; деталізованих витрат на рекламу; вартості дієтичної добавки та обсягів її реалізації в Україні; каналів збуту; обґрунтованих пояснень щодо взаємозамінності з продуктом-конкурентом; наявності сайту компанії та деталей щодо його функціонування; прикладів пакування та рекламних матеріалів щодо цієї дієтичної добавки, розроблених в інших країнах світу, тощо.

Варто враховувати, що строк надання інформації на запит АМКУ є обмеженим, а її ненадання (або надання не в повному обсязі, або недостовірної інформації) тягне за собою санкції. Єдине, що можна зробити, — подати клопотання про надання більш тривалого строку на збір інформації, але таке прохання має бути обґрунтованим.

Наразі маркування дієтичних добавок регулюється низкою документів. Під час розробки упаковки або листа-вкладиша для дієтичної добавки можна спиратися на:
  • Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
  • Гігієнічні вимоги до дієтичних добавок, затверджені наказом МОЗ України від 19.12.2013 р. № 1114;
  • Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 28.10.2010 р. № 487;
  • Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР тощо.
У цілому інформацію, що розміщується на маркуванні, можна розділити на 2 основні блоки: обов’язкова та додаткова інформація.

Додаткова інформація може включати загальні відомості про різні аспекти дії інгредієнтів дієтичної добавки; особливості розроблення формули; дані досліджень продукту тощо. Слід виходити з того, що маркування має забезпечувати споживача інформацією, яка надає йому можливість здійснити вибір харчового продукту відповідно до його потреб.

Обов’язкова — інформація, яку виробник відповідно до законодавства зобов’язаний викласти на упаковці, або, якщо на упаковці недостатньо місця, частину можна перенести на листок-вкладиш (якщо це допустимо). Основні пункти, на які перш за все потрібно звертати увагу, — п. 6 Технічного регламенту, п. 3.2 Гігієнічних вимог, інше — залежить від конкретного продукту.

До обов’язкових відомостей входить: назва продукту (словосполучення «дієтична добавка» є обов’язковим); склад та кількість харчового продукту; рекомендована кількість для щоденного споживання; часові характеристики придатності; умови зберігання та використання; інформація про виробника, імпортера; номер партії виробництва та інформація щодо місця поход­ження; поживна та енергетична цінність; застереження щодо споживання певними категоріями споживачів; попередження не перевищувати зазначену рекомендовану кількість для щоденного споживання; вказівку про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування; застереження про те, що продукт потрібно зберігати в недоступному для дітей місці та ін.

Листок-вкладиш не є обов’язковим, якщо мінімальна необхідна інформація розміщена на упаковці дієтичної добавки. Зміст листка-вкладиша не потрібно затверджувати, а зміна тексту можлива в будь-який момент. Погодження державних органів не потрібне.

Мова маркування — винятково українська! Навіть необов’язкова частина. Додатково можливе дублювання іншими мовами — за бажанням компанії. Винятком є імпортовані дієтичні добавки. Зареєстровані назва або позначення ТМ та адреса (крім назви країни-виробника) можуть бути нанесені мовою країни-виробника.

Краще утриматися від ризикованих тверд­жень про унікальний склад, винятково рослинні компоненти, відмінну переносимість. Також за відсутності відповідних даних краще замість словосполучення «побічна дія відсутня» використовувати «немає даних про побічну дію».

У маркуванні дієтичних добавок однозначно заборонено:
  • висловлювання щодо можливої лікувальної дії;
  • листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов’язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;
  • вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану;
  • прямих або викладених у завуальованій формі тверджень про те, що повноцінний раціон харчування не може забезпечити отримання необхідної для організму людини кількості поживних речовин.
Фактично законодавство обмежує можливість зазначення в маркуванні інформації про дію продукту в цілому на базі відомостей про дію його складових окремо.

Для мінімізації ризиків не слід вказувати непідтверджені дані про дію дієтичної добавки (виняток: наявні дослідження щодо конкретного продукту). Варто уникати будь-яких згадок про біль та здатність препарату/складових його усунути. Також не рекомендується використовувати такі формулювання, як: «створення оптимальних дієтичних умов при…», «додаткове джерело активних компонентів при порушенні загального стану організму під час…», «може вживатися при…». Не варто виносити велику кількість інформації в розділ про дію складових, додаючи слова «сприяє», «допомагає», «бере участь», «може». Доцільно переконатися, що кожне речення може бути достовірно обґрунтовано надійним першоджерелом.

Маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживача стосовно:
  • характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;
  • необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;
  • повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості (наприклад твердження про безпеку продукту у зв’язку з відсутністю у складі … (заборонені інгредієнти).
Це щодо того, як регулюється маркування станом на сьогодні. Слід зауважити, що наразі існує багато застарілих норм і, очевидно, назріває необхідність введення змін.

Так, уже пройшло перше читання законопроекту «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 8450. Мета — сприяння гармонізації з європейським законодавством щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. Цей законопроект розроблено відповідно до розділу ІІ «Маркування та інформація про харчові продукти» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Відповідно, законопроектом передбачається виокремлення інформації для споживачів в окремий нормативно-правовий акт — закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Встановлюється відповідальність за:
  • порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, введення споживача в оману шляхом надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт (що тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат);
  • ненадання інформації споживачеві та введення в оману щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість (що тягне за собою накладення на юридичних осіб штрафу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат).
Дія цього законопроекту поширюється на операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах ланцюга, якщо їх діяльність підпадає під вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, а також харчові продукти, призначені для кінцевого споживача.

Доповідач акцентувала увагу на основних моментах, що стосуються дієтичних добавок.

По-перше, законопроект допускає, що у відношенні деяких продуктів (а саме природних мінеральних вод та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей) можна вказувати властивості, які сприяють запобіганню та лікуванню захворювань або посилатися на такі властивості. У інших випадках маркування та реклама не повинні вводити в оману, зокрема щодо: характеристик харчового продукту; приписування непритаманних йому властивостей або наслідків споживання; особливих характеристик харчового продукту у випадку, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин тощо.

Також виробникам дієтичних добавок варто звернути увагу на зміни, які можуть привести до необхідності переробляти маркування. Зокрема, це зміни, що стосуються підвищення рівня читабельності інформації: шрифт — не менше 1,2 мм (наразі — 0,8 мм), а якщо площа найбільшої поверхні упаковки є меншою за 80 кв. см, шрифт має бути не менше 0,9 мм. Також пропонується робити більший акцент на речовинах, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість: назва має бути виділена (зокрема, шрифтом, заднім кольоровим фоном, стилем) порівняно з рештою інгредієнтів.

Інформація про енергетичну цінність дієтичної добавки, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі стане необов’язковою.

Інформація про дієтичну добавку, що надається в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману; бути незрозумілою чи заплутаною для споживача; за необхідності має базуватися на відповідних наукових даних.

У випадку прийняття закон набуде чинності через 6 міс з дня його опублікування. Дієтичні добавки, які відповідають поточним вимогам законодавства, але суперечать вимогам цього законопроекту, після набрання ним чинності можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом 3 років. Зазначені харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

ПОДАТКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОМОАКТИВНОСТІ

Микола Орлов, керуючий партнер ЮФ «ОМП», прокоментував деякі податкові та антимонопольні нюанси маркетингу.

Доповідач звернув увагу на те, що якщо вартість товарів/послуг, придбаних для проведення рекламних заходів (у тому числі для створення та безоплатного розповсюдження товарів/послуг рекламного призначення), включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари/послуги придбаваються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку. Отже, суми податку, сплачені під час придбання товарів/послуг для проведення рекламних заходів, відносяться до податкового кредиту такого платника податку, а податкові зобов’язання під час здійснення ним операцій з безоплатного розповсюдження товарів/послуг рекламного призначення не нараховуються.

З позиції Державної фіскальної служби України (ДФСУ) бонуси та знижки за просування товарів — це плата за маркетинг. Практика останніх перевірок ДФСУ вказує на можливість надання «безпечних» знижок. Зокрема, якщо знижки обґрунтовуються фінансовими/економічними чинниками (різка девальвація національної валюти, високі темпи інфляції, зниження попиту, негативна економічна ситуація, підтримка рентабельності, забезпечення правильного трансферного ціноутворення); якщо знижка надається без прив’язки до партій або іншої номенклатури, аби ускладнити можливість перевірки ланцюга знижок; знижка надається в якості загального зменшення зобов’язання (зі сплати) компанії за договором; не використовується термін «бонус» взагалі; за можливості використовуються проспективні знижки (on-invoice discounts).

До інших маркерів уваги для ДФСУ у фармі доповідач відніс:
  • відсутність або закінчення договорів надання послуг з нерезидентами в українських дочірніх компаній;
  • витрати на маркетинг лікарських засобів, які не імпортуються/продаються українською дочірньою компанією і які не перевиставляються нерезидентам;
  • виплати за маркетинговими договорами з фізичними особами — підприємцями (ФОП), які не мають ліцензій на роздрібну торгівлю ліками;
  • формування ціни лікарських засобів під час імпорту з урахуванням ціни придбання таких ліків компанією-постачальником;
  • оформлення права користування ТМ та програмним забезпеченням.
З точки зору М. Орлова, шлях до мінімізації податкових ризиків у маркетингу — логічність виплат та їх ретельне документування.

Щодо антимонопольних ризиків. АМКУ «не любить» ретро-бонуси через звинувачення в ціновому дуалізмі — «реальні ціни» проти «номінальних цін». До того ж АМКУ підозрює, що за допомогою знижок може відбуватися маніпулювання монопольним становищем. «Безпечні» знижки з антимонопольних міркувань — проспективні, що надаються за товарами, які не займають монопольне становище на ринку.

Також М. Орлов відзначив деякі позитивні зміни в податковій політиці, зокрема автоматичне відшкодування ПДВ фармкомпаніям та податкові перевірки на рівні з іншими галузями. Доповідач виділив ключові податкові проб­леми, з якими стикається фармбізнес, та надав рекомендації щодо можливостей вирішення цих проблем.

Проблема № 1. Кредит-ноти (право на знижку на цей чи інший товар) та бонуси. Тут може бути декілька варіантів вирішення. Консервативний — перехід на плату за маркетингові послуги (затратний, не завжди працює, має антимонопольні та податкові ризики). Обережний — відмова від бонусів та безповоротних фінансових допомог, перехід на роботу з проспективними знижками (on-invoice discounts). Звичайний — залишити кредит-ноти з ретроспективними знижками і хоча б спробувати змінити «прив’язку» знижок (прибрати сезонні знижки та знижки за виконання планів продажів; залишити знижки за передоплату, продаж товарів зі скороченими строками реалізації, компенсацію зміни валютного курсу і т.п.).

Проблема № 2. «Безоплатні послуги» нерезидентам. Варіанти вирішення (бажано сукупно): оформлення оплати роялті за використання ТМ, що належить нерезидентові; усунення з договорів поставки лікарських засобів згадування про промоцію, маркетинг та рекламу (бажано винести в окремий договір); уникання «збігу» за сумами кредит-нот та маркетингових і рекламних витрат.

Проблема № 3. Маркетингові витрати на аптеки. Варіанти вирішення: прямі договори з аптечними мережами (без посередників); контроль за посередниками (облікова чисельність, вартість основних засобів, робота з іншими фармвиробниками, відсутність зв’язків з «мийками»); відмова від оплат на ФОП; вищий пілотаж — робота лише з юридичними особами і лише відповідно до їх договорів з компаніями — операторами точок продажу.

За матеріалами щотижневика АПТЕКА



Назад
Адреса:
01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9
Тел:     +38 044 391 30 01
Факс:  +38 044 391 30 02
E-mail:  office@omp.com.ua